Шлюб поза законом: що буде, якщо держава не втручатиметься в сімейні стосунки

Майже три десятиліття тому принцеса Діана сказала: "У шлюбі нас троє", і світ ніколи цього не забув. Але в США та в інших країнах у кожному шлюбі є три суб'єкти — подружжя і держава.

Про це повідомив Psychology Today.

У своїй щойно опублікованій книзі професорка літератури Жаклін Геллер з Центрального державного університету штату Коннектикут наводить переконливі аргументи на користь того, щоб держава не втручалася у шлюбні справи. Звичайно, у США це малоймовірно, принаймні в короткостроковій перспективі. Але люди можуть зробити вибір не вступати в шлюб.

"Але чому двоє людей, які кохають одне одного і хочуть взяти на себе зобов'язання одне перед одним, повинні вирішити не одружуватися? Підзаголовок говорить сам за себе, і ці три аргументи переконливі і з неабиякою дотепністю представлені в книзі", — йдеться в повідомленні. 

Шлюбні привілеї 

"По-перше, відмова від шлюбних привілеїв: Шлюб, санкціонований державою, несправедливо надає привілеї одруженим людям. Я часто згадувала про сотні пільг і захистів, які люди отримують лише за те, що перебувають у законному шлюбі. Законність — це лише початок: одружені люди мають привілеї і в багатьох інших сферах", — повідомила докторка філософії Белла ДеПауло.

Дискримінація за статусом 

"По-друге, припинення дискримінації за статусом стосунків: Невигідне становище людей, які не перебувають у шлюбі, і людей, які мають для них значення, є зворотним боком переваг одружених людей", — додала Белла ДеПауло.

Відмінності неодружених людей

По-третє, прийняття позашлюбної історії. Професор Геллер досліджує багатовікову історію, щоб виявити місце людей, які ніколи не одружувалися.

"Такі люди продовжували з'являтися як успішні діячі, будівничі громад та лідери думок. Я відкрила для себе ніколи не одружених першопроходців, чисельність яких була значною. Вони не були ані крихітною меншістю, ані божевільними маргіналами. Їхній вплив на культуру був незмірний", — йдеться в повідомленні. 

Про те, як одружені люди вивищуються над усіма іншими, а люди, які не перебувають у шлюбі, знецінюються — для професора Геллер все це особисте. 

Замість того, щоб просто перераховувати закони і правила, які відокремлюють одружених від неодружених, професор Геллер десятками способів показує нам, яке значення вони мають у її власному житті. Наприклад, вона сплачує внески на соціальне страхування з кожної зарплати. Вона хоче призначити свою сестру бенефіціаром. Сюрприз! Вона ніколи не була одружена, тому не може назвати бенефіціара. Коли вона помирає, її внески повертаються в систему, яка використовує ці гроші для виплати допомоги чоловікові або дружині, що пережив її, і, можливо, навіть багатьом колишнім чоловікам, якщо вони відповідають певним вимогам.

Якщо сестра професора Геллер, або її романтичний партнер, або один з її дорогих друзів захворіє, вона не зможе взяти відпустку згідно з федеральним Законом про сімейні та медичні відпустки, щоб доглядати за ними — і вони не зможуть зробити те саме, якщо вона потребуватиме їхнього догляду. 

Проблема не лише в тому, що важливі люди в житті тих, хто ніколи не перебував у шлюбі, не захищені в такий значний спосіб, як багато інших, а й у тому, що в набагато ширшому сенсі вони просто не вважаються важливими. 

Друзі розглядаються як "просто друзі". Незалежно від того, наскільки близькими можуть бути друзі чи родичі самотньої людини, незалежно від того, що їхні стосунки можуть тривати набагато довше, ніж багато шлюбів, незалежно від того, наскільки взаємопов'язаними можуть бути їхні життя, ніхто з цих людей не буде вважатися "значущою іншою людиною".

"Дискримінація за сімейним статусом виходить за рамки лише федеральних законів. Існують також закони штатів і місцеві закони, які несправедливо ставлять у привілейоване становище одружених людей і ставлять у невигідне становище тих, хто ніколи не був у шлюбі. Синґлізм існує в багатьох політиках і практиках — на робочих місцях, на ринках, у релігійних установах і майже в кожній значущій сфері життя. Наприклад, чи вважаєте ви, що наймання на роботу подружжям - це хороша ідея? Професор Геллер має що сказати з цього приводу", — йдеться в повідомленні. 

Зміни в бік більшої справедливості: повільно і впевнено?

"Я завжди уявляла, що зміни в бік більшої справедливості для самотніх людей будуть поступовими. Професор Геллер вважає, що може статися дещо інше — настане "гальванізуючий момент, після якого нічого не буде як раніше", як це сталося після Стоунволу або Конвенції Сенека-Фоллз", — зазанчила Белла ДеПауло.

Свобода від деяких фінансових ризиків

Розлучення може бути дорогим. Але якщо ми переступимо через шлюб, зазначає професор Геллер, "нікому не доведеться турбуватися про те, що закінчений роман може виснажити їх у фінансовому плані".

До людей, які чинять опір шлюбу, ставляться поблажливо

Професор Геллер критикує шлюб вже давно, принаймні з часу публікації книги "А ось і наречена" ("Here Comes the Bride"): Жінки, весілля та містика шлюбу". Вона глибоко думала, багато досліджувала і переконливо писала. І все ж, вона зазнавала тих самих зневажливих реакцій, які дуже добре знайомі деяким з нас, самотніх у серці — наприклад, їй казали, що її опір шлюбу — це лише етап.

А як же діти?

Кожен, хто наважиться заперечити особливе місце шлюбу, швидше за все, почує, що "демонтаж" шлюбу зашкодить дітям. Замість того, щоб просто сказати, що дітям не буде завдано шкоди, професор Геллер робить сміливішу заяву — вона каже, що для дітей будуть переваги:

"Держава залишатиметься зобов'язаною захищати неповнолітніх від фізичного та емоційного насильства. Її обов'язок гарантуватиме зацікавленість у здібних дорослих опікунах, а не подружжях. Ніхто не буде змушений відчувати себе другосортним через те, що народився поза шлюбом. Без шлюбу як розмежувальної лінії між сім'єю і не-сім'єю, позашлюбні домогосподарства не вважатимуться другосортними", — зазначила професорка. 

Раніше ми писали, що вчені повідомили, що бісексуальність чоловіка можна виявити за його голосом.