Психологи пояснили, як булінг шкодить мозку
Поділитися
Булінг вважається моральною проблемою, але мета-аналіз досліджень показує, що це ще й медична проблема. Разом із жорстоким поводженням з дітьми, він може завдати фізичної шкоди важливим ділянкам мозку.
Про це повідомив Psychology Today.
Булінг проявляється в психічних захворюваннях
Двоє дослідників виявили, що булінг пошкоджує низку ділянок мозку у дітей. Ці пошкодження призводять до того, що жертви булінгу не розуміють соціальних сигналів, не здатні чітко мислити і не можуть контролювати власну поведінку та емоції. Це руйнівно.
"Дослідниці Ірина Паламарчук та Трейсі Вайянкур провели мета-аналіз досліджень, у тому числі власних, щодо впливу віктимізації від булінгу на розвиток дитячого мозку. Хоча вони зосередилися на мигдалині, мигдалеподібній звивині, острівці, смугастому тілі та префронтальній корі, вони визнають, що негативні наслідки булінгу не обмежуються лише цими ділянками мозку. Вони пояснюють, що неврологічна взаємодія між цими ділянками "сприяє чутливості до міміки, поганому когнітивному мисленню і дистресу, які впливають на модуляцію поведінки і регуляцію емоцій", — йдеться в повідомленні.
Іншими словами, коли відбувається пошкодження цих ділянок мозку, жертва може неправильно інтерпретувати або надмірно реагувати на чиюсь міміку. Хоча людина може показати здивування, мозок жертви булінгу може сприйняти вираз обличчя як злість або погрозу. У певному сенсі, через булінг відбувається збій у роботі відділів мозку.
"Жертвам булінгу також може бути важко використовувати свій раціональний розум для вирішення проблем або прийняття рішень. Їхнє пізнання, здатність обмірковувати виклики та проблеми, погіршується через булінг. Крім того, їхній травмований мозок може намагатися саморегулювати чи модулювати свою поведінку. Так само мозок, який зазнав булінгу, може не справлятися з емоційними спалахами або відмовами від спілкування", — пояснили дослідники.
Ще більшого страждання додає те, що ці травми мозку невидимі неозброєним оком, а тому більшість людей у суспільстві навіть не підозрюють, що вони сталися.
Постраждалі знають, що їм важко, але мало хто знає, що це тому, що у них пошкоджено низку ділянок мозку. Найбільше занепокоєння викликає те, що якщо ми не знаємо, що мозок пошкоджений, ми не надаємо необхідної допомоги, щоб мозок відновився. Це трагічно, тому що насправді мозок вроджено налаштований на зцілення за допомогою науково обґрунтованих втручань.
Як реагують діти, які стали жертвами булінгу?
Один із проявів, про який говорять Паламарчук і Вайянкур, зосереджується на тому, як реакції мозку, що природно захищають жертву, виводяться з ладу через повторюваність більшості випадків булінгу.
"Наприклад, відхід є ефективним способом реагування мозку на загрозу в навколишньому світі, але якщо булінг повторюється, ця зазвичай здорова реакція мозку переходить у нездорову площину. Те, як булінг шкодить ділянкам мозку, може призвести до "розвитку проблем з психічним здоров'ям, включаючи тривогу, депресію, психоз, психосоматичні розлади та розлади харчової поведінки у дітей, які зазнають булінгу". У деяких дітей може розвинутися емоційне оніміння, пов'язане з подальшою шкодою для мозку, що проявляється в посттравматичному стресовому розладі (ПТСР)", — йдеться в повідомленні.
Добре відомо і часто обговорюється в освітніх і батьківських колах, що діти, які стають мішенню для булінгу, часто бачать зниження своїх оцінок. Однак бракує даних науки про мозок, які інформують нас про те, що погана успішність, найімовірніше, є результатом "нейрофізіологічних змін, подібних до тих, що спостерігаються у дітей, які зазнали жорстокого поводження".
Які ж фізичні зміни мозку дослідники фіксують у дітей, що зазнали жорстокого поводження та булінгу?
"У дітей, які зазнають жорстокого поводження з боку дорослих або знущань з боку однолітків, можуть спостерігатися ознаки "пригніченого нейрогенезу, пов'язаної зі стресом затримки мієлінізації, а також спотвореного апоптозу", — йдеться в повідомленні.
Вчені знають, що наш мозок виробляє нові клітини протягом усього життя. Коли мозок зазнає насильства або знущань, як показує томографія мозку, народження нових клітин мозку, або нейрогенез, порушується, а в деяких випадках зупиняється.
Вчені знають, що мієлінізація — це спосіб, за допомогою якого мозок створює ефективні, швидкі, надшвидкісні магістралі передачі інформації в мозку. Мієлін — це жировий ізолятор, який огортає аксони і дозволяє мозку передавати навички та знання через постійну практику та прагнення до досягнень. Діти, які зазнають жорстокого поводження або знущань, страждають від затримок у критично важливому процесі формування мієліну, який допомагає людям реалізовувати свої таланти.
Більше того, серед тих, хто зазнає знущань і жорстокого поводження, нормальний процес апоптозу, або загибелі клітин, "підвищений". Цикл народження і загибелі клітин порушується. Мозок жертви намагається народити нові клітини, в той же час підвищена кількість клітин гине. В результаті жертви страждають від тривоги, депресії, посттравматичного стресового розладу, поганої академічної успішності, але рідко знають, що їхній мозок нездоровий і потребує допомоги.
Пошкодження мозку можна побачити і задокументувати лише за допомогою томографії мозку. Знання, які дослідники отримали завдяки неінвазивним технологіям, доводять, що булінг більше не можна розуміти лише як моральну проблему. Його слід розглядати як медичну кризу, настільки ж серйозну, як і інфікування потенційно смертельним вірусом.
Раніше ми писали про екстрену боротьбу з гострим стресом.
Читайте Новини.LIVE!
