Лікарка розповіла, як нічні тривоги впливають на зір

Порада українцю не хвилюватися й усіляко оминати переживань може спричинити досить бурхливу реакцію. Адже від нас, на жаль, не залежить час і частота прильотів. Проте ми маємо знати, який вплив чинить на зорову систему короткочасний і тривалий стрес та вміти боротися з ним.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю Новини.LIVE повідомила офтальмохірург мережі медцентрів "Новий Зір" Тетяна Петровська. 

Чому нічні тривоги підвищують рівень стресу

"Наразі через майже безперервні нічні атаки українці отримують великі дози кортизолу. Цей гормон за нормальних обставин дуже корисний, бо слугує для пробудження організму. Проте коли ви прокидаєтеся від сигналів тривоги о 2–3-й годині й чатуєте на завершення прильотів до ранку, відбувається збій природних циркадних ритмів. З часом це впливає не лише на психічний стан, а й на фізичний", — повідомила лікарка. 

Вона також зазначає, що порушення циклу вироблення кортизолу протягом доби (у нормальній ситуації його найвища концентрація в організмі ― о 06:00–09:00, а найнижча ― о 23:00–01:00) призводять до серцево-судинних захворювань, ожиріння, депресивних і тривожних розладів, а в дітей ― до синдрому дефіциту уваги та гіперактивності.

"Країна-агресор свідомо використовує виснажливу тактику Фабіана, атакуючи українські міста вночі. Навіть коли реальної загрози немає, наприклад фальш-цілі, ми все одно не спимо, хвилюємося, біжимо в укриття або ховаємося за дві стіни, що морально й фізично виснажує", — зазанчила офтальмохірург.

З іншого боку, така ситуація може призводити до адреналінової залежності. Цей гормон стресу відповідає за енергію і бадьорість та водночас ― за тривожність і напруження. Зараз психологи із сумом відзначають, що чимало клієнтів не можуть заснути, бо чекають на сигнал тривоги й звуки вибухів, особливо це стосується молоді. 

"Так психіка адаптується до стресу, адже констатація вже факту настання небезпеки дає відчуття полегшення. Однак постійні викиди адреналіну завдають шкоди організму, спричиняючи гіпертонію, зношення судин, значне навантаження на серце й нервову систему", — додала лікарка. 

Як короткочасний стрес позначається на зорі

Фахівчиня зазначає, що внаслідок прискореного серцебиття й дихання відбувається гіпервентиляція легенів. Різке збільшення кисню й зменшення вуглецю може стати причиною появи зірочок чи мушок перед очима або відчуття, що все навкруги темніє. 

"Це яскравий приклад панічної атаки. Ось чому рекомендується подихати в пакет чи долоні, складені човником, щоб зменшити концентрацію кисню в організмі", — пояснила Тетяна Петровська.

Страждають судини ― погіршується зір

Як діють гормони стресу? Вони змушують серце пришвидшено битися, а м’язи напружуватися. Це спричиняє стрибок артеріального тиску та утворення спазмів. Саме такі наслідки й призводять до проблем із зором.

"Отже, найперше негативного впливу зазнає судинна система очей: дрібні капіляри, що проводять кисень і необхідні речовини до органів зору, пошкоджуються", — пояснила лікарка. 

Перепад артеріального тиску у стресових ситуаціях небезпечний спазмом артерій, які живлять зоровий нерв. А різке порушення кровообігу може призвести до ішемічної оптичної нейропатії. В результаті за 1–2 дні значно падає гострота зору, а перед очима виникає нерухома темна пляма. Такий стан вимагає негайного звернення до офтальмологічного відділення. 

"Через блокування судин у сітківці виникає тромбоз вен або оклюзія артерій. Тоді вже зір втрачається миттєво. Зазвичай уражається одне око: замість зображення людина бачить темноту. Це дуже небезпечна ситуація, тому слід якнайшвидше звернутися до лікаря. У багатьох випадках, за умови своєчасного початку лікування, вдається покращити зір.  Та, на жаль, терапія не завжди дає результат", — зазначила Тетяна Петровська. 

Отже, гіпертонікам і людям, схильним через стрес до стрибків тиску, слід бути максимально обачними й вчасно приймати ліки. А хворим на глаукому пам’ятати, що вони також у групі ризику.

Коли уражається сітківка

Хронічний стрес і непомірне навантаження бувають причиною розвитку центральної серозної хоріоретинопатії. Раніше ця хвороба була притаманна певній категорії ― активним, гіпервідповідальним особам, що беруть на себе занадто багато обов’язків. Як кажуть: працюють 24/7. Через війну, що накладає на українців непосильний тягар, до зони ризику може потрапити будь-хто.

Такі люди скаржаться на появу напівпрозорих плям перед очима (частіше перед одним оком), викривлення ліній і сприйняття зображення у зменшеному вигляді. А ще на знижену контрастність картинки та спотворення кольоросприйняття. 

"При цьому захворюванні порушується природний бар’єр ― уражається пігментний шар сітківки, й під нею набирається рідина. Чим довше тримається набряк, тим більше пошкоджуються фоторецептори. В таких випадках може знадобитися медикаментозне або лазерне лікування. Крім того, пацієнту рекомендують налагодити сон, більше відпочивати, бувати на свіжому повітрі, раціонально харчуватися й уникати стресів", — додала лікарка. 

Тривале напруження м’язів ― негативний чинник для очей

"Хронічний стрес, неспання вночі, довге сидіння у гаджетах веде до перенапруження очних м’язів, розладів акомодації (налаштування ока на відстані). А це вже може призводити до розвитку зорової втоми (астенопії), виникнення короткозорості або прогресування вже наявної короткозорості. Можливе збільшення зорових розладів у людей з некоригованою далекозорістю й астигматизмом", — повідомила Тетяна Петровська. 

Також стрес нерідко стає причиною міокімії, коли сіпається око. Насправді смикається ділянка навколо ока (повіка) через нервовий тік. Такий досить неприємний стан триває від кількох хвилин до днів і навіть тижнів. 

Щоб виключити ймовірність пересихання рогівки, лікар запропонує:

• тиждень користуватися зволожувальними краплями; 
• збагатити раціон кальцієм, калієм і магнієм; 
• більше гуляти на вулиці; 
• спати 7–8 годин;
•  не зловживати продуктами, що збуджують нервову систему, зокрема кавою та алкоголем.

Рекомендації офтальмолога, як знизити вплив стресу на зір

За будь-яких ознак погіршення зору чи дискомфорту очей звертатися до окуліста. Спеціаліст відшукає причину й призначить адекватне лікування. Офтальмолог побачить навіть початок гіпертонічної хвороби, коли оглядатиме очне дно.

За ознак стресу, панічної атаки застосовуйте дихальні вправи. Наприклад, техніку Вейла: 4 секунди повільно втягуйте повітря носом, затримуйте дихання на 7 секунд, а потім неспішно голосно видихайте упродовж 8 секунд. Зробіть мінімум 4 повтори. Це не лише допоможе заспокоїтися, а й швидше заснути. 

Намагайтеся уникати чинників, що додатково провокують стрес: 

• не читайте постійно новини;
• раніше лягайте спати, не чекаючи на нічну тривогу;
• поки відмовтесь від виснажливих дієт і вживання алкоголю та надміру кави;
• привчіть себе не сидіти на вечір у гаджетах. 

Краще прогуляйтеся перед сном, зробіть самомасаж, пообіймайтеся з близькими.

Робіть перерви, працюючи за комп’ютером (на 20 секунд кожні 20 хвилин), дивіться вдалечінь, щоб розвантажити очі, користуйтеся зволожувальними краплями, особливо під час спеки та в разі роботи кондиціонера.

А якщо бачите, що не можете самотужки впоратися зі стресом, обов’язково зверніться до психотерапевта, який може призначити ліки або сесії з психологом.

Раніше ми писали, що офтальмологиня розповіла, як безсоння впливає на зір.