Як людей заражають емоції інших і як путін інфікує натовпи: відповідь психологині

Допомога психолога: як не піддаватися паніці

Під час війни сотні українців зіткнулися з тим, що погані новини та страшні події впливають на їхній емоційний стан. Багато хто не знає, як не піддаватися паніці і як фільтрувати людей з негативним впливом.

На ці питання спеціально для Новини.LIVE відповіла психологиня, психотерапевтка Ольга Голубицька.

Читайте також:

— Чому люди піддаються паніці в умовах війни?

— Коли ти заходиш у притулок і там помірна кількість людей, то ти як у нірці, і це відчуття безпеки. Коли це високі стелі та великий простір, то це відчуття небезпеки.

Якщо ти в стресі, тебе морозить і заходиш у метро, де холодно, тобі стає незатишно. А тут ще включається емоційка. У нас є дзеркальні нейрони, і ми починаємо підсвідомо імітувати поведінку людей.

Ольга Голубицька
Ольга Голубицька

Це можна помітити по собі, коли спілкуєшся з людиною, яка заїкається, то через деякий час ти теж починаєш дивно розмовляти, підлаштовуєшся.

— Виходить, що емоції заразні?

— Щодо зараження емоцією, то це так і називається — інфікування. Це те, що ми бачимо на прикладі росії — інфікування маренням. У психіатрії про це знають — якщо надто довго перебуває з хворою людиною, яка має маніакальні ідеї, то починаєш інфікуватися цим станом.

Ми це бачили у Гітлера — інфікування маренням натовпу. Люди стають як стадо. У сектах це є, коли люди гойдаються, плачуть. Це психологічний парадокс.

Ось чим займається путін, він інфікує маренням людей і може передавати цей стан далі. І коли довго людина в цьому перебуває, то вона заражається.

— Як це діє? І чи можна керувати своїми емоціями у таких ситуаціях?

— Це не просто ми надумали та вигадали. Є дзеркальні нейрони, які людей доводять у різні стани без їхньої волі. Тому коли людина потрапляє до натовпу, треба з неї вийти, щоб не піддатися стану паніки.

Але це адаптивний механізм зараз. Ти йдеш і не знаєш місцевість і біжить натовп — ти бігтимеш за нею. Це не про низький інтелект чи слабку волю, це адаптаційний механізм.

Фото: Unsplash, Alexander NEMENOV/AFP/Getty Images