Як говорити про війну з дітьми: поради психолога

Як говорити про війну з дітьми: поради психолога

Війна, яку розв’язала росія, зруйнувала життя багатьом українцям і залишила свій відбиток на кожному з нас, особливо на дітях. Психологи розповіли, як спілкуватися з маленькими українцями про війну.

Про це пише Соціальна інформаційна платформа.

Читайте також:

Дитячий психолог Маріанна Новаковська наголошує, що у розмовах с дітьми дуже важливо дати їм відчуття безпеки. Діти мають бути впевнені, що від дорослих вони отримають відповідь. Важливо не відвертатися, не казати "заспокойся", а дати правдиву відповідь відповідно до віку.

Слід бути готовим і до того, що доведеться проговорювати дитині рутинні речі. Нагадувати їй, хто є поруч, до кого можна звернутися за підтримкою. Проговорювати адресу, кого з дорослих і де можна знайти, якщо дитина опинилася сама.

Бути чесним та не уникати відповіді

"З чотирьох-п’яти років діти можуть приходити з питаннями про війну, насилля. Дітям такого віку важливо давати інформацію стисло. Відповідати саме на те питання, яке ставить дитина. Не порушувати аспектів, про які дитина не питає. Дітям молодшого підліткового віку теж слід давати відповідь саме на поставлене питання. Але треба бути готовим, що діти молодшого підліткового віку й підлітки можуть мати свою точку зору й хотітимуть поділитися нею. Неодмінно треба давати їм таку можливість", — розповіла експертка.

У спілкуванні з підлітками слід бути уважними. Іноді питання, які вони ставлять, можуть заганяти в глухий кут. Тоді важливо чесно про це сказати: "Я зараз не знаю відповіді, дай мені трохи часу".

Або можна сісти разом пошукати інформацію в інтернеті. Добре поділитись висловлюваннями авторитетних для дорослого лідерів думок. Інформаційне поле — бездонне, а критичне мислення в підлітків ще здебільшого не сформоване.

Загибель когось з близьких — велика травма для дитини. За таких обставин важливо, щоб з нею залишався хтось більш-менш стабільний. Саме завдяки цій людині дитина може відчувати, що її світ не розвалився повністю. Потрібно горювати, плакати, дозволяти й не зупиняти ці прояви, згадувати, говорити стільки, скільки їй потрібно. Багато обіймати. Згадувати весь рід, тих, хто метафорично стоїть за нами, ніби янголи-охоронці. Розповідати, що роблять ті, хто зараз з дитиною, щоб зміцнювати безпеку й родинні зв’язки.

 Нагадаємо, перший міжнародний форум "Психологічна травма війни" організувала PEACE COMMITEE під патронатом Посольства Ізраїлю в Україні та Сенату Парламенту Республіки Польща. Захід відбувся у Варшаві за партнерства Новини.LIVE та підтримки Асоціації психіатрів України, Польської психіатричної асоціації, Асоціації психологів України й Асоціації психотерапевтів України. Міжнародний форум об’єднав дипломатів та провідних фахівців в галузі психології.