Якщо ваш мозок плавить від війни: психологи дали поради, як бути зібраним та продуктивним

Забув, вилетіло з голови, випадково помилився, не хочу нічого робити, не маю ідей — якщо подібні фрази у вашому житті з’являються все частіше, можливо війна вплинула на ваші когнітивні здібності.

Експерти та психологи розказали, як зрозуміти, що ваш мозок плавить від війни та що з цим робити.

Що таке когнітивні функції

Вчені з Університету штату Колорадо тлумачать поняття когнітивні функції як розумові здібності людини. Тобто вміння навчатися, міркувати, усвідомлювати, запам’ятовувати інформацію, переробляти зовнішню інформацію, розв’язувати проблеми, приймати рішення та концентрувати увагу. Це складні функції головного органу центральної нервової системи — мозку.

Когнітивні функції поділяються на 6 пізнавальних здібностей:

• мислення;
• мова;
• увага;
• пам’ять;
• гнозис (орієнтація у просторі, а також впізнавання часу та місця);
• праксис (цілеспрямована рухова активність).

Як війна може вплинути на роботу мозку та чому

Під час війни, не залежно де ви перебуваєте на фронті, окупованих територіях, у відносно безпечному місці чи у вимушеній еміграції, ваш мозок перебуває у стресі, який він раніше ніколи не переживав. Можна сказати, що він також "воює".

"У цей час у нашому мозку лімбічна система, що відповідає за еволюційно давніші функції та впливає на емоційні реакції, домінує над префронтальною корою, від якої залежить когнітивна активність. Таким чином, в умовах війни мозок вибирає стратегію — битись, бігти чи завмерти — і не вважає за потрібне витрачати час на "витребеньки" типу інтелектуальної творчості чи глибокого аналізу ситуації", — розповідає Кандидатка біологічних наук Ольга Маслова.

Кожен українець вимушений швидко адаптуватися до змін, нових реалій, приймати важкі рішення, миритися з деякими речами, а це швидко виснажує організм. Через це ми втрачаємо ресурси, які нині складно поповнювати, адже маємо менше можливостей отримувати задоволення.

Як зрозуміти, що ваш мозок постраждав від війни та когнітивні функції знижуються

Ольга Маслова радить найпростіший та найдієвіший спосіб, як зрозуміти, що з когнітивними функціями щось не так — порівняти свою інтелектуальну продуктивність сьогодні та в мирні часи.

Варто звернути увагу на таке:

• чи складніше дається вивчення іноземної мови;
• концентрування на текстовому контенті;
• чи важче креативити ідеї;
• чи частіше ви припускаєтеся помилок.

Нейропсихолог Дмитро Вакуленко додає, що під час такої самодіагностики особливу увагу варто звернути на свою поведінку в комунікаціях. Так якщо вам важче стало перебувати серед людей, немає бажання спілкуватися та хочеться частіше бувати наодинці, то проблеми дійсно є, адже спілкування також є наслідком роботи когнітивних функцій.

У свою чергу військова психологиня Олена Нагорна розповідає, що на порушення роботи когнітивних функцій вказує нездатність раціонально мислити, встановлювати логічні зв’язки, критично ставитися до подій.

Також експертка радить спостерігати за своїми емоціями, адже сигналом до занепокоєння може бути як повна відсутність, так і надлишок почуттів.

Як зібрати мозок докупи

Експерти дали найдієвіші поради:

• варто усвідомити, що живемо під час війни. Як би просто не звучало, зробити це набагато важче;
• забезпечити комфортні умови життя, наскільки це мождиво. Попри складні зовнішні умови, маємо радіти життю, знаходити моменти для задоволень;
• визначитися з власним "паливом", віднайти те, що надихає, захоплює та дає сили;
• ставити цілі та мріяти.

Практичні поради як тримати когнітивні функції в тонусі:

Експерти наголошують: чарівної пігулки для покращення стану не існує. Проте є декілька практик, які за умов системного виконання допоможуть:

1. Фізична активність.

2. Здоровий сон.

3. Збалансоване й усвідомлене харчування.

4. Медитації.

5. Розвиток дрібної моторики.

6. Комунікація з людьми, особливо із близькими.

7. Споживання корисної інформації.

Нагадаємо, Новини.LIVE також писало про те, як вийти з депресії під час війни.