"Якщо у вас є діти, то не святкувати Новий рік просто недозволено": психологиня про зимові свята під час війни

Чи нормально святкувати Новий рік-2023 в Україні - психолог

Ялинки на генераторах, блекаут замість ілюмінації та ракетні обстріли замість святкових феєрверків — Україна вперше за багато десятиліть зустрічає Новий рік у стані широкомасштабної війни. Як зберегти в таких умовах святковий настрій та чи доречні взагалі свята під час війни, розповіла в ексклюзивному інтерв'ю Новини.LIVE психотерапевтка, консультантка телепроєктів "Стосується кожного" та "Говорить Україна" Олена Рихальська.

"Людина емоційно жива, поки вона вірить у хороше"

— Найголовніше питання, яке зараз хвилює багатьох: чи варто святкувати Новий рік під час війни? Чи, може, краще взагалі не витрачати на це сили?

— Для психіки людини дуже важливо час від часу влаштовувати собі свята. Тому Новий рік необхідний. Якщо ми ходитимемо з похмурими обличчями і думатимемо лише про те, як добре все було минулого року і як усе погано зараз, ми станемо психологічно вразливими. Почнемо впадати в поганий настрій, в депресивні стани, у розчарування, почнемо, за великим рахунком, ні в що не вірити. І це саме те, чого зараз хоче від нас ворог.

Читайте також:

А коли ми ставимо ялинку та прикрашаємо її іграшками — це навіть із візуальної точки зору запускає всередині нас свого роду акумулятор позитивної енергії, навіть якщо все довкола й справді дуже погано. Нам завжди необхідно врівноважувати негативні емоції чимось позитивним— саме цей баланс зберігає нашу нервову систему. Тому Новий рік українцям зараз дуже потрібен, і в жодному разі не можна його відкладати чи говорити: "Коли переможемо, тоді й відсвяткуємо".

Олена Рихальська
Олена Рихальська

— Як налаштуватися на свято за умов війни?

— Тут слід розуміти, як функціонує наша нервова система. А функціонує вона так: спочатку йде думка, за нею — емоція, а вже за емоцією — поведінка. Тепер уявімо, що думка у нас така: "Нічого не вийде, Новий рік все одно не буде таким, як раніше, я відчуватиму провину, якщо його святкуватиму в такий складний для всіх нас час". Відповідно, емоція, яка йде після цієї думки, виглядатиме так: "Я не хочу/не можу святкувати", а поведінка: "Я відмовляюся святкувати Новий рік, я не маю на це сил".

А тепер спробуємо інакше. Думка: "А ми все одно на зло ворогам організуємо це свято, і яким би воно не було, відчуватимемо радість". Тоді наступна за думкою емоція буде почуттям очікування радості, очікування чогось доброго. А поведінка — ми робимо щось, що нас призводить до позитивного стану.

Потрібно вчитися концентруватися хоча б на маленьких, але позитивних емоціях. Нехай це не буде яскравий, розкішний Новий рік — нехай це буде якась ялинкова гілочка з кількома іграшками, якесь тістечко, в яке можна поставити свічку і загадати бажання. І нехай у цей день навіть будуть чергові "прильоти" — а цілком можливо, що вони будуть, але людина емоційно жива, доки вона вірить у хороше. І свято завжди допомагає нам у це вірити.

Свято — це свого роду регресія, яка дозволяє нам емоційно відновитися, а українцям це зараз просто необхідно

І ще одна важлива річ: сьогодні Новий рік як ніколи є сімейним святом. І якщо у вас є діти, то не святкувати його просто не можна — навіть під час війни. Діти не винні в тому, що відбувається: вони чекають на подарунки та позитивні емоції, і ми зобов'язані їм їх дати.

"Психіка не розуміє різниці між маленьким тістечком і тортом три на три метри"

— Проте багато українців зараз свідомо чи несвідомо мучаються почуттям провини: мовляв, люди гинуть на війні, а я ялинку прикрашаю. Як позбутися цього почуття?

— Насамперед треба розуміти: ті, хто нас зараз захищають на фронті, роблять це не для того, щоб ми плакали та руйнували самі себе психологічно. Ви думаєте, тато, який пішов на фронт, хоче, щоб його дружина й діти у Новий рік тужили та лили сльози? Навпаки, він воює саме за те, щоб у його сім'ї було нормальне життя, щоб у цей день його дружина була вродливою, а діти були щасливі. І святкові фотографії, які вони йому надішлють, підтримають його енергію та мотивацію. А якщо чоловік воюватиме, знаючи, що його сім'я перебуває в істериці та в запереченні всього того хорошого, за що він воює, то його мотивація може, скажімо так, звузитися.

Новий рік
Фото: Unsplasn

До речі, багато людей бояться зараз святкувати Новий рік навіть не тому, що йде війна, а тому, що не можуть влаштувати своїм близьким таке пишне свято, як колись — прикрасити таку саму шикарну ялинку, подарувати такі самі дорогі подарунки. Але справа в тому, що близькі чудово розуміють, у яких обставинах ми всі опинилися. І нехай цього року у вас буде не величезна ялинка з дизайнерськими прикрасами, а та ж скромна гілочка з двома-трьома іграшками та одне тістечко, яке поділять на всіх, — головне, щоб це супроводжувалося почуттям єднання та радості.

Адже насправді наша психіка не розуміє різниці між маленьким тістечком і тортом три на три метри — вона будь-який із цих варіантів сприймає як імпульс радості

Це, до речі, те, чого ми не розуміли раніше і чого нас зараз вчить життя: вміти відчувати радість від маленьких речей.

Найважливіші свята

— Чи відрізняється, з точки зору психології, святкування Нового року від інших свят?

— У нашій культурі для людини є два найважливіші свята — це Новий рік та день народження. Саме вони емоційно перезавантажують людину, саме під час них ми загадуємо бажання і віримо, що вони справдяться і наше життя обов'язково зміниться на краще. Одним словом, день народження та Новий рік — це свята, які тримають нас у рамках віри та надії. Тому відмовлятися від них у жодному разі не можна. Подивіться: навіть наші бійці в окопах вигадують собі якісь ялинки, якісь святкові ритуали, якісь способи відзначити Новий рік.

— А наскільки для нашої психіки важливе Різдво?

— Тут усе просто: його назва говорить сама за себе — Різдво. Тобто народження не лише Ісуса Христа, а й наше власне переродження. Перед Різдвом віряни постують, і цей час не лише обмежень у їжі — це час, коли потрібно подумати про свої мінуси, гріхи, образи і постаратися стати кращими. І не важливо, чи святкуєте ви католицьке Різдво 25 грудня чи православне 7 січня. Важливим є той формат ставлення до самих себе, який нас призводить не просто до святкового застілля, а ще й до переосмислення того, що людина зробила не так за цей рік, що вона може виправити. Таким чином, можна сказати, що Різдво — це свято переосмислення себе.

Фото: freepik.com

Актуальне по темі

Благодійний фонд 'Майбутнє для України'
Children Hub

Children Hub — безпечний простір для адаптації українських дітей-переселенців у країнах ЄС

Понад тисяча дітей віком від 3 до 15 років щомісяця відвідує безкоштовні заняття у Варшаві

Допомогти розвивати CHILDREN HUB