Чому люди вірять у конспірологію

Напевно, кожен хоч раз в житті стикався з конспірологією. Нариклад, вакцини, якими нас буцімто чіпували для контролю, чи вишки 5G, які повільно вбиватимуть нас. Однак чому деякі люди схильні вірити у нічим не підкріплені нісенітниці? Про це у своїй статті пишуть Деніел Джоллі, доцент кафедри соціальної психології з Британії та француз Ентоні Лантіан, доцент кафедри психології. Оригінал опубліковано на the Conversations, переклад підготували Новини.LIVE.

Булінг, влада і контроль: чому люди вірять у теорії змови і як на це реагувати

Від використання вакцин до насильницького екстремізму, конспірологічні теорії пов'язані з недовірою до основних інституцій або впливових осіб.

Дослідження, проведені за останнє десятиліття, показують, як віра в змови може бути пов'язана з відсутністю контролю над власним життям, відчуттям загрози або навіть цькуванням на робочому місці.

Психологи визначають теорії змови як "пояснення важливих подій, які включають таємні змови могутніх і зловмисних груп", що не мають під собою жодного підґрунтя. Послідовники вказують пальцем на групи, які вони вважають впливовими, від вчених і лікарів до груп меншин, приміром таких як євреї, і звинувачують їх у певних подіях або суспільних змінах.

Змови, коли впливові особи таємно планують підірвати щось або когось, дійсно існують. Вотергейтський скандал був пов'язаний з проникненням до штаб-квартири Національного комітету Демократичної партії США грабіжників, пов'язаних з передвиборчою кампанією президента Річарда Ніксона.

Грабіжників спіймали на прослуховуванні телефонів. Ніксон намагався приховати злочини, але журналісти розкрили його роль у змові. Але різниця в тому, що тут є докази, які підтверджують те, що сталося.

Однак конспірологи наполягають на правдивості своїх теорій навіть тоді, коли немає жодних доказів, які б витримали ретельну перевірку. А втім, теорії змови можуть бути переконливими. Мільйони британців вірять принаймні в одну з них. Це світовий феномен.

Психологія теорій змови

Дослідження початку 2010-х років показали, як непатологічні фактори, такі як невизначеність, пов'язані з тим, чому люди звертаються до теорій змови. У 2017 році психологиня Карен Дуглас та її колеги стверджували, що широка привабливість теорій змови полягає в тому, що вони обіцяють задовольнити психологічні потреби. До них належать прагнення до визначеності, контролю і сенсу, а також до збереження позитивного образу себе і груп, з якими ви себе ідентифікуєте.

Почуття тривоги та загрози зростає під час кризи, такої як пандемія COVID-19. Люди хочуть знайти сенс у турбулентних суспільствах.

Але теорії змови не задовольняють психологічні потреби, які змушують нас тягнутися до них. Дослідження 2021 року показало, що віра в змови не зменшує тривогу чи невпевненість. Навіть навпаки, є певні докази того, що відчуття екзистенційної загрози та тривоги у людей зростає, коли вони стикаються з теоріями змови.

Менш вивченим фактором є колективна дискримінація, коли одна група зазнає шкоди від іншої групи.

Але дослідники все ближче до з'ясування того, чому теорії змови приймаються деякими групами людей. Це може бути пов'язано з браком довіри до інституцій або суспільства. Дослідження 2002 року показало, що дискримінація, якої зазнають афроамериканці, пов'язана з їхньою вірою в те, що ВІЛ створений людьми навмисно. Ця думка циркулює і сьогодні.

Дослідження 2020 року показало, що дискримінація, з якою стикаються геї у Великій Британії, пов'язана з їхніми конспірологічними переконаннями про те, що ВІЛ створений людиною. Такі дослідження підкреслюють зв'язок між конспірологічними переконаннями та недовірою до впливових осіб, що спостерігається у спільнотах меншин.

У дослідженні, присвяченому вивченню того, як розвиваються теорії змови, ті грецькі учасники, які вважали, що їхня країна історично постраждала більше, ніж інші народи, були більш схильні до конспірології. Дослідження зі схожим дизайном виявили такі ж результати у французьких та польських учасників.

Зв'язок з булінгом

Наше нещодавнє дослідження було натхненне попередньою роботою, яка пов'язувала теорію змови та відчуття, що люди почуваються жертвами. Ми зосередилися на булінгу на робочому місці. На відміну від колективної дискримінації, булінг є особистим, з дисбалансом влади між кривдником і жертвою.

Жертви булінгу повідомляють про підвищене почуття тривоги та параної. Здається, що знущання підвищують ризик віри в теорію змови.

Ми провели два дослідження. У першому взяли участь 273 британських респонденти, які пройшли онлайн-реєстрацію. Ми виміряли минулий досвід учасників щодо цькування на робочому місці, попросивши їх повідомити, чи стикалися вони з низкою інцидентів, наприклад, з приховуванням колегою інформації, що впливає на роботу інших. Чим більше негативних дій зазнав учасник, тим сильніше він був схильним до конспірологічних теорій.

Учасники, які зазнали булінгу на робочому місці, частіше повідомляли про підвищену параноїдальність — прагнення з'ясувати, який прихований мотив може мати інша людина, яка робить щось приємне для них.

У другому дослідженні 206 британських учасників попросили уявити, що вони прийшли на нове робоче місце протягом останніх шести місяців. Половину з них попросили уявити, що на новому робочому місці вони зазнають знущань (наприклад, на них кричать) або що їх вітають. Ті, кого попросили уявити знущання, повідомили про зростання загальної віри в теорії змови.

Боротьба з конспірологічними переконаннями

Наша робота висвітлює, як віра у змову може сформуватися у відповідь на обставини, які можуть трапитися з кожним. Коли вороже середовище підштовхує нас до пошуку сенсу, ми можемо звернутися до теорії змови.

Дослідження також почали шукати шляхи вирішення цієї проблеми. У 2018 році одне з досліджень показало, що надання людям більшого відчуття влади знижує інтенсивність конспірологічних вірувань. Заохочення людей до аналітичного мислення, яке спонукає до свідомої обробки інформації, також допомагає стримувати появу конспірологічних уявлень. Розвиток цих навичок у підлітків і прихильників конспірології є вкрай важливим.

Розвінчання хибних уявлень людей про популярність змов може бути ефективним. Наприклад, одне дослідження показало, що надання інформації британським батькам з антивакцинальними переконаннями про інших британських батьків, які зробили щеплення своїм дітям, зменшило віру в змови.

Ми не знаємо, які інструменти працюватимуть за межами лабораторії. Багатообіцяючим початком може стати допомога для жертв булінгу, яка, як було доведено, допомагає людям почуватися більш захищеними. А зважаючи на те, яких руйнувань можуть завдати теорії змови, ми не можемо дозволити собі не спробувати.

Деніел Джоллі, доцент кафедри соціальної психології, Ноттінгемський університет

Ентоні Лантіан, доцент кафедри психології, Університет Париж Нантер — Університет Париж Люм'єр

Фото: Freepik